Перельман вміло зміксував фільми про дитячу жорстокість (у першу чергу «Слон» - Ван Сента, адже він від своєї гейськості дещо приближений до жіночності «Життя перед її очима») і психоделічних «Залишся», «Шостого чуття» …

Фраза в кінці: «Ви з тих, хто вижив?» - «Ні…» - просто прекрасна =))… ++ плакат, де Ума Турман відображається у воді – нагадало мультфільм Пола Дріссена «Sunny Side Up» - і не лише картинкою, а й взагалі дещо нагадує =)…

А в 2011 від Перельмана можна чекати ремейка «Полтергейста» Гопера … хто б міг подумати =))…

Tags: Вадім Перельман, Гас Ван Сант, М Найт Шямалан, Пол Дріссен, Тоб Гопер, кіно, ремейк, цитати

Mary's Birthday (1951) – кольорове … трішки відмінне від звичного стилю Рейнігер … головна героїня і всі інші люди (+ деякі предмети) – чорна тінь, серед кольорових пейзажів, а от квіти, які ожили, комахи – вже не тіні, а різнокольорова традиційна анімація… і якщо дівчата-квіточки в 2мірному просторі, то комаха – обертається, крутиться – власне, зроблена помітно зусильніше … + персонажі говорять від першого обличчя … не пам’ятаю, чи було таке в попередніх роботах, чи був - оповідач …

A Night in a Harem – на кінопошуці і імдб немає =((… зате є на тубі =)… дещо відмінна від тіньової анімації пані Рейнігер – просто 2мірна паперова кольорова анімація …під музику Моцарта ….кадри схожі на тіньову анімацію – нічні … але, скоріш за все, там просто використані чорні фігурки, а не тіні … так само як чорний папір використаний для чорношкірої наложниці =))… - виглядає забавно, забавно майже з расистським акцентом =))…

Tags: Лотті Рейнігер, анімація, кольоризація

At Land – Гамміт тут оператор і грає одну з ролей …. Майя ж знову розтроюється … власне, прекрасно і забавно =)… знову «предметна анімація»: рух шахових фігурок … власне, подібна анімація звична справа для авангарду та сюрру в кіно =)…

Ritual in Transfigured Time – як і попередній «На землі \ на суші» - під назвою фільму вказано «silent» … здається МІКНУ відійшло від «традиції» не вказавши про свою «німість», ба навіть вказавши в кінці авторів музики =)… (це я про серію «чорно-білі сни»)… ++ останні кадри, якщо я не помиляюся, вмонтовані у фільм в негативі … правда, прийом це не новий … Мурнау зробив так поїздку карети в нічному лісі …… ++ дещо прослідковуються мотиви зради, весілля …

Tags: МІКНУ, Майя Дерен і Алєксандр Гаммід, Мурнау, анімація, кіно, сюрр в кіні

Gokudô kuroshakai (мокра собака, або дощовий пес) – середня частина умовної трилогії… а може й не умовної … але не все зрозуміло, якщо дивитися цей фільм першим – у першу чергу, історія з іншим кілером (хто він, звідкіля… чи це брат, а якщо не брат – то до чого брат на автовідповідачі)… на самому початку фільму головний герой дивиться шматки «Годзили» … принаймні мені так здалося спочатку =)….на справі: пародія на «Годзилу» Гонди: «Daikaijû kûchûsen: Gamera tai Gyaosu (1967)», «Gamera tai uchu kaijû Bairasu (1968)», «Gamera tai daiakuju Giron (1969)» - всі режисури Noriaki Yuasa… серія про Гамеру теж налічує десяток фільмів … відповідно, в кожній частині він теж «проти» якихось супермонстрів =)…… а Шусуке Канеко – в 90х зафільмував напівремейк, напівпродовження (власне, 3 продовження =) …

Kikoku (повернення до джерел \ витоків, або – Демон Якудза) – коли друг головного героя зустрічається зі своєю дівчиною і його вбивають – цікавий операторський прийом
- каплі на об’єктиві… тобто – велика кількість капель, що відчасти перекриває екран… ++ в кінці – чоловік підвішений на крані над водою… проте його не пірнають туди – теоретично, він вже мертвий… згадуючи «сонатіну» Кітано – певно, це японська кіно традицій кримінального кіна =))…

Tags: Іширу Гонда, Такеші Кітано, Такеші Мііке, Шусуке Канеко, гангстерське, гіпертекст, звичні сцени, кіно, оператор, персонажі

Rabbit's Moon (Kenneth Anger, 1950) – нецікаве, ненасичене, або незрозуміле мною… історію Пьєро, Мальвіни і компанії … трагічна драма, що нагадує сильний стиск від «Дітей Райка»… власне, як і будь-яку іншу варіацію…

Eye Myth (Stan Brakhage, 1972) – в історію увійшов як «…в 72му році Стен зафільмував 8секундний фільм!» … хоча, дивився 11ти секундну версію =)) … + на кінопошуці – написано, що 2хв, на імдб – 9 сек. .….. і що 67го року… (власне, рік – зазначений майже скрізь…) ++ нагадує шматок Годара з «На 10хв старше» ….тобто – навпаки =)… нарізка образів (зокрема, людей) пропущені через якісь фільтри…

Mouse Heaven (Kenneth Anger, 2004) – по суті своїй анімація, хай навіть в жанрі зазначено «фентезі» - схильна до документального фільму про колекцію когось іграшок Мікі Мауса… власне – увесь фільм показуються певні маніпуляції з цими іграшками, або просто їх демонстрація … - окрім Мікі Мауса – в кадр періодично потрапляють інші персонажі діснеєвської анімації (+ проїжджаються по плакатах і постерах мультфільмів)… подяка (окрім усіх інших): «Mouse Collection Curator: Mel Bira(n??)krant» + «Alfred and Alma Hitchcock Legacy» - це ще що?? Звідкіля вони тут ?? + «Wolt Disney Co.»….

The Dead (Stan Brakhage, 1960) – відфільтроване відео з кладовища і ще невідомо звідки… є декілька (лічені секунди) кадрів з авангардним режисером (конкурентом) Кеннетом Ангером …

Tags: Альфред Гічкок, Волт Дісней, Годар, Кеннет Ангер, Марсель Карне, Стен Бракхаге, анімація, документальне, кіно, найгірше кіно, персонажі

У Ніколсона декілька декількахвилинних появ на екрані – він найкрутіший телеведучий і його всі бояться … найбільш схвальною оцінкою сюжету є: «Він посміхнувся!» - передивилися запис: «Точно!» ….. ++ а коли один з журналістів розповідає про «диявола серед нас!» - хай навіть він говорить про іншого персонажа (який врешті-решт зайняв місце Ніколсона, якщо я вірно зрозумів) – таке враження, що він говорить саме про Ніколсона … якщо точніше – про його персонажа з «Іствудських відьом» =))… ++ окрім того – прекрасний прийом акторської роботи … власне, актори у фільмі непогані – і як удостовірити, що головний телеведучий – ще той зладєй? – звісно, віддати його роль – Ніколсону … думаю, ніякий інший актор не підійшов би на цю роль … (можна було б знайти зловіснішого, але настільки вдале поєднання страху та сексуальності – навряд можна було б знайти =)…..

Tags: Джек Ніколсон, Джордж Міллер, актори й актриси, журналістика, кіно

Кудрявцев: «Английская культурная традиция, ощущаемая в фильме и, кстати, наиболее интересная в художественном плане, дополнена, с другой стороны, приключенческой и развлекательной линией в духе американских лент о раскачивающемся на лианах Тарзане (всего их было снято около сорока). Так что публика в США восхищалась, прежде всего, сценами в джунглях. И ещё успеху картины Хью Хадсона в немалой степени способствовал изобретательный, как всегда, грим Рика Бейкера, создавшего маски обезьян. А вот европейцы по достоинству оценили утончённость и изящество воспроизведённого на экране аристократического мира шотландских баронов.» (мавпи нагадали мавп на початку «Космічної Одисеї 2001» Кубрика… власне, непогано виглядає, але деякі плани абсолютно вбивають припустимість того, що то справжні тварини… тим паче, якщо раніше бачити не лише «кінг конга» гіллермана (який, до речі, теж – принаймні – двічі працював над історією Тарзана) … а й фільми пана Анно …)

Кудрявцев: «А сценарист Роберт Таун, который остался недоволен готовым фильмом, взял себе псевдоним П. Х. Вэзак в честь своей овчарки и как раз под этим именем… даже претендовал на «Оскар»!»

Tags: Гью Гудсон, Джон Гіллермін, Жан Жак Анно, Стенлі Кубрик, кіно, персонажі, спецефекти та грим, тварини, фестивалі

Дивляться «кінг конга» … він же рветься … розмова … склеювання фільму … «він її так тримає, бо думає, що це його мама» і теде…. Далі: «так, я люблю кіно, але бачив лише один фільм: «Кінг Конг». Хороша стрічка» …. =)…….. потім дивляться «Грозовий перевал» - фільм герою Магваєра не дуж сподобався… мені теж =)))… до речі, обидва фільми називають в списку кращих АФІ…

Tags: АФІ проти Розенбаума, Вільям Вайлер, Лассе Галлстром, Шодсак і Купер, гіпертекст, кіно

Перший постріл, чоловік відкриває двері своєї кімнати – аби йти на звук, навпроти двері з номером «13» …. Хоча самогубці в номері «16»… певно, Карне повважав, що поселити їх в 13й номер – було б надто «дешево» =)….

Після вбивства своєї коханої – чоловік бродить вулицею, заходить на міст і стає – дивиться на численні залізничні колії під мостом … потім з’являється потяг: здалеку світлі вогники вікон вагонів …. Він думає стрибнути з мосту під потяг… багато диму – дим розвоюється – хлопець все ще на мостові …. Ці кадри пристойненько нагадують подібні пригоди з залізничною дорогою під мостом – з «убивць леді» Маккендріка =)….але, зрозуміло, без пародійності …

В «Я шагаю по Москве» безумно подобалася телефонна розмова: «ти мене любиш? – шо, да? Да да, чи да нє?» ….. так от – в Карне після абсолютно прекрасної сцени: з появою фінгалу в дівчини, як вона виразила свою ревність до Рене… її чоловік: «Ну що говоритимеш ще, що я закохався в Рене?» - «Нєт!» – «Нєт да, или нєт нєт?» … і одразу: «Ти готова?» - «Да!» - «Да да, чи да нє?»

Карне дещо пізніше повторив жіночу конфліктологію в «Повітрі Парижу» - окрім ревнощів, бажання поїхати до моря, але через певну особу невиконання цього бажання =)… і, сумніваюся, що тут якийсь тонкий символізм =))…

Tags: 13 та 666, Георгій Данелія, Маккендрік, Марсель Карне, конфліктологія, кіно, найкращі сцени, потяги та ядерні вибухи

«Китано, который напрасно казался американизированным или же европеизированным (кем только его ни называли — японским Клинтом Иствудом, Жан-Пьером Мельвилем, Джоном Ву, Квентином Тарантино и даже братьями Коэн, но в одном лице), на самом-то деле, прекрасно вписывается в вековые японские традиции, даже когда опровергает их» - Кудрявцев =)))….а до цього: «…по праву занял место умершего Акиры Куросавы…» + «….он переосмыслил не только любимые им самим антигероические, вестернизированные самурайские картины Куросавы….»…

«Я думаю піти на пенсію, я стомився…» - каже Кітано … власне, улюблена фраза гангстерських та кримінальних кін =))…++ опускання кранов в воду – це теж гіперболізована традиційна сцена подібних кін… ++ Перестрілка в ліфті – нагадало сцену з «Олдбоя» … хай там навіть показали лише наслідки =)… ++ а відстрілювання пальців (у ліфті ж) – теж одні з улюблених кадрів з «Таксиста» Скорсезе =))…

Tags: Акіра Куросава, Джон Ву, Етан і Джоель Коени, Квентін Тарантіно, Клінт Іствуд, Мартін Скорсезе, Мельвіль, Пак Чан-вуук, Такеші Кітано, гангстерське, звичні сцени, кіно, персонажі